Шлюб до повноліття

ШЛЮБ ДО ПОВНОЛІТТЯ

  Одруження – зважений крок у житті кожної людини. Якщо на початок 2000-х молодь ішла до РАЦСУ  в 20- 23 роки, о зараз середній вік реєстрації першого шлюбу для жінок в Україні – 25 років, а для чоловіків – 28 років. Проте трапляється, коли шлюб реєструють ще до досягнення повноліття.

  Однією з обов’язкових умов укладення шлюбу є досягнення особами, які вступають у шлюб, шлюбного віку. Відповідно до ст. 22 Сімейного кодексу України шлюбний вік для чоловіка і жінки становить 18 років. Це вік, коли люди досягають соціальної, фізичної та психічної зрілості. Зауважте,що такого віку вони мають досягнути на день реєстрації шлюбу, а не на день подання заяви до органу РАЦС. Проте неповнолітні теж можуть одружитись, але для цього потрібне рішення суду.

  Заява до суду подається самостійно особою, яка досягла 16- річного віку. Для того щоб дійти висновку про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суд має отримати відповідні докази. Судова практика свідчить, що найчастіше таким доказами виступають: фактичне створення сім’ї, народження в такій сім’ї дитини, вагітність неповнолітньої жінки. Відповідні судові справи розглядає суд за місцем проживання заявника.

   У заяві про подання права на шлюб зазначаються :

• прізвище, ім’я, по батькові заявника, місце проживання та контактна інформація;
• прохання надати право на шлюб;
• відомості про особу, з якою планується укладати шлюб;
• посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за нормами Сімейного кодексу України ;
• докази, що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці.

  До заяви додаються копії відповідних документів ( свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника ( неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу, вказуються в заяві про надання права на шлюб як зацікавлені особи.

  Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається в рішенні суду. Це означає, що , одержавши право на шлюб з певною особою, не можна зареєструвати шлюб з іншою. Якщо той, кому надано право на шлюб з певною особою, виявить бажання зареєструвати шлюб з іншою особою, йому належить знову звернутися із заявою до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб, є неповнолітніми, то в такому разі кожній з них необхідно подати до суду окрему заяву  про надання права на шлюб.

   Для роз’яснення питання щодо зниження шлюбного віку не вимагається отримання згоди батьків неповнолітніх. Їхня згода, або навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їхнім неповнолітнім сином або донькою вирішального значення не має. Проте, їхня позиція з цього питання повинна бути з’ясована в судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з’ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки така відповідність -  головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.

  Гармонія в сім’ї  більшості випадків досягається тоді, коли виважено підходять до створення родини. І неважливо, скільки вам років – 20 чи 40, головне, - щирі почуття, довіра та взаємодія.