Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Стаття Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова для інтернет-видання "Лівий берег" - LB.ua
Нещодавно Президент вручив державні нагороди двом українським суддям. Це було дуже символічно, оскільки одну нагороду отримала суддя з Маріуполя, визволена з російського полону, а іншу – посмертно суддя з Харківщини, який у жовтні загинув під час розмінування. Нагороду отримала його дружина.
Усі ми платимо велику ціну за нашу майбутню перемогу. Коли відбулося повномасштабне російське вторгнення, коли постало питання виживання країни, українці, серед яких чимало суддів і працівників апаратів судів, узяли до рук зброю і стали на захист наших кордонів від ворога.
Тоді, 24 лютого, постало питання виживання й судової системи як важливої складової нашої держави. Українська судова гілка влади стикнулася з небаченими досі викликами. Однак право людей на доступ до правосуддя гарантоване нашою Конституцією. Воно не може бути обмеженим. Тож оперативно реагуючи на перші виклики, нам довелося ухвалювати швидкі й нестандартні рішення.
Щоб судова система працювала, ми прийняли досить складне рішення – дозволили голові Верховного Суду змінювати територіальну підсудність судових справ на тимчасово окупованих територіях, відряджати суддів без їхньої згоди та передавати справи до інших судів. В умовах війни це було необхідністю.
Протягом усього цього часу ми стикаємося з усе новими й новими викликами. Тому в постійній координації з Радою суддів, членами Вищої ради правосуддя, з Верховним Судом, Державною судовою адміністрацією, з Офісом Президента продовжуємо тримати руку на пульсі та спільними зусиллями реагувати на всі виклики, щоб суди працювали, а люди мали доступ до правосуддя.
Унаслідок ракетних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури в судах, як і в інших будівлях і установах, відбуваються відключення електроенергії, тепло- чи водопостачання. Це, безумовно, перешкоджає здійсненню правосуддя. Суди не завжди мають змогу фіксувати судові засідання, як вимагає процесуальне законодавство.
Щоб вирішити це, разом із суддівською спільнотою й Вищою радою правосуддя ми напрацювали законопроєкт, який дозволить судам в умовах відсутності електрики проводити засідання та виносити судові рішення, не порушуючи при цьому процесуальні вимоги.
Звичайно, хотілося б швидше його ухвалити, і ми для цього робимо все можливе, та треба враховувати законодавчу процедуру, яка передбачає певні етапи.
У 2021 році ми прийняли зміни до Закону "Про Вищу раду правосуддя". І для нас дійсно критично важливо відновити роботу цього ключового органу судового врядування. Так само як і сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів.
Адже йдеться про подолання кадрової кризи в судовій системі, про дисциплінарну відповідальність суддів і ще низку питань, які має вирішувати повноважна ВРП. Приміром, від Вищої ради правосуддя залежить, що буде із суддями нещодавно ліквідованого ОАСК. Це питання хвилює багатьох.
Дуже символічно, що в тому числі завдяки роботі комітету в серпні нам вдалося обрати двох членів Вищої ради правосуддя саме від Верховної Ради України. І обрані кандидати були досить схвально сприйняті як українським суспільством, так і нашими міжнародними партнерами. Питань до їхньої доброчесності і професійності не виникло.
Я дуже сподіваюся, що після З’їзду суддів, який відбудеться в січні наступного року, ми матимемо вісьмох нових членів Вищої ради правосуддя і відповідно отримаємо повноважний склад ВРП.
Це зміцнить стійкість судової системи та України під час війни. Та безумовно вплине на наші євроінтеграційні процеси, які наразі рухаються паралельно з боротьбою українців на полі бою.
Якраз формування ВРП і ВККС – одна з рекомендацій Єврокомісії, які ми отримали наприкінці червня цього року. Ще однією рекомендацією є ухвалити законодавство про добір суддів Конституційного Суду. І ми її вже виконали.
Оскільки ми зробили свій цивілізаційний вибір – рух до ЄС, до європейської спільноти, оскільки за це ми зараз боремось, нам вкрай важливо було прийняти законопроєкт, який встановив би справді відкриту конкурсну процедуру добору суддів КСУ.
Законопроєкт №7662, який ми ухвалили, повністю виконує цю місію.
Ми передбачили допоміжний орган – Дорадчу групу експертів, яка буде оцінювати моральні та професійні якості кандидатів – відбирати найкращих і відсіювати недоброчесних. Ця Дорадча група наполовину буде складатися із представників від наших міжнародних партнерів.
Формат голосування такий, що голосами міжнародних партнерів можна виключити будь-якого недоброчесного кандидата. І це є гарантією того, що до КСУ будуть потрапляти лише кращі з кращих, лише доброчесні і професійні люди, а процес конкурсного відбору буде убезпечено від політичного впливу.
Можу з упевненістю сказати, що ми зробили все можливе, аби конкурсні процедури стали дієвими, відкритими і прозорими.
І дуже добре, що цей законопроєкт ухвалено саме зараз, коли є відкритими п’ять вакансій у КСУ. Якби ми не змінили процедуру добору, ці вакансії заповнювалися б за старою схемою, без повноцінного конкурсу.
Натомість такої конкурсної процедури до КСУ, яку ми встановили, за рівнем відкритості і залученості міжнародних представників немає в жодній європейській країні, а можливо, й у світі. Це дійсно безпрецедентний крок.
Крім того, незабаром має бути ухвалено другий законопроєкт – № 4533, який стосується конституційної процедури. Він зробить роботу КСУ більш прозорою, відкритою та передбачуваною. Це також буде важливим кроком. І хоч це питання не зазначене в рекомендаціях Єврокомісії, воно давно турбує і наших міжнародних партнерів, і українців.
Ще одним важливим кроком для українців стало спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги.
Наприкінці серпня ми в першому читанні ухвалили законопроєкт №7473-Д, яким розширили коло людей, що мають право на отримання безоплатної правничої допомоги. Наразі він готовий до прийняття в другому читанні і піде до сесійної зали вже найближчого засідання.
Після остаточного ухвалення отримати безоплатну правничу допомогу зможуть особи, які постраждали від торгівлі людьми. Також буде спрощено механізм надання всіх видів правничої допомоги в умовах воєнного стану дітям, недієздатним особам і тим, чия дієздатність є обмеженою. Вони зможуть самостійно звертатися за такою допомогою.
Враховуючи обставини, у яких зараз перебувають українці через російську агресію, ми спростимо й процедуру звернення по таку допомогу.
Моя позиція чітка – права людей мають бути захищені і в мирний час, і під час війни. Ба більше, в умовах війни доступ до отримання безоплатної правничої допомоги точно повинен бути спрощеним.
Важливу увагу наш комітет приділяє питанню електронного судочинства. Це один з наших пріоритетів, що відповідає Стратегії розвитку системи правосуддя на 2021-2023 роки, затвердженій Президентом.
Попри війну, попри брак належного фінансування, впровадження електронного судочинства в Україні триває. Ми створили робочу групу, яка працює над цим, провели ряд зустрічей з Міністерством цифрової трансформації, з Державною судовою адміністрацією, нашими партнерами, представниками іноземних проєктів.
Хочемо повноцінно залучити Мінцифру до процесу розбудови електронного судочинства в Україні, не в останню чергу враховуючи довіру до Мінцифри з боку українського суспільства.
Наступним етапом стане проведення технічного аудиту наявної системи, щоб виявити актуальність і проблематику цієї системи. Що не працює, що застаріло, де треба змінювати, щоб разом з Мінцифрою, з допомогою партнерів розробити і впровадити таку систему й ті модулі, які дійсно є сенс упроваджувати.
Крім того, наразі в парламенті напрацьовано законопроєкт 7574-Д, який ми незабаром розглянемо. Якщо коротко – він прибирає зайві папери, суттєво скорочує строки на повідомлення і виклики й таким чином пришвидшує розгляд справ. Усе це про зручність і комфорт.
Ми маємо на меті зробити судову систему комфортною для людей, які звертаються до суду, зручною та інформативною для працівників, щоб можна було без проблем і статистику вести, і переводити архіви в електронні форми, при цьому економлячи державні кошти.
20 грудня у стінах Вищої ради правосуддя відбувся круглий стіл за участі представників Офісу Президента, членів Вищої ради правосуддя, голови Ради суддів, представників Верховного Суду, Генеральної прокуратури, де ми досить відверто обговорили плани на наступний рік.
Звичайно, ми продовжимо реагувати на ті виклики, які будуть поставати перед судовою системою, але точно одним з пріоритетів наступного року залишиться розбудова електронного судочинства, яку буде координувати Комітет з питань правової політики. І першим етапом буде проведення аудиту чинної системи, про який я згадував.
Іншим важливим завданням є утворення служби дисциплінарних інспекторів ВРП, які мають розглядати скарги на суддів. Представники суддівської спільноти, які показують негідний приклад, повинні нести відповідальність. І це, безумовно, є важливою складовою роботи комітету в частині формування доброчесної суддівської спільноти.
Щодо питання самої ВРП, яке плавно перекочується на початок наступного року – користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх делегатів З’їзду суддів із закликом обрати 8 членів ВРП на З’їзді, який відбудеться на початку січня.
Сподіваюся, всі учасники З’їзду суддів розуміють, яка висока відповідальність сьогодні покладена на них – обрати членів і перезапустити ВРП. Вони мають усвідомлювати, наскільки це важливо для країни, для функціонування самої судової системи, для всіх суддів і працівників апаратів судів.
Вони мають усвідомлювати, що йдеться про відновлення довіри між судовою гілкою влади і суспільством. У часи війни єдність і взаємна довіра – це ті речі, які є безцінними.
Так само під час війни особливо гостро стоїть питання судових імунітетів, у тому числі Російської Федерації. Це те, що не дозволяє українським судам ухвалювати рішення проти агресора, зокрема, його майна за кордоном, які можуть бути виконані в інших державах.
У комітеті створено робочу групу, яка напрацьовує це питання. Але ми маємо досить обережно до нього підходити. Поясню чому. Навіть прийнявши таке рішення в суді, буде проблема з його виконанням. Оскільки майно Російської Федерації перебуває в іноземних юрисдикціях, існує велика ймовірність того, що з огляду на порушення міжнародного принципу імунітету країни такі рішення можуть не сприйматися і не виконуватися іншими державами.
Саме тому Президентом було створено робочу групу під керівництвом очільника ОП щодо відшкодування Росією завданих Україні збитків. Ця робоча група ефективно працює. Результатом її надзвичайно складної роботи спільно з дипломатами, правниками й міжнародними партнерами стало ухвалення в листопаді Генеральною Асамблеєю ООН відповідної резолюції, яка є першим кроком до конфіскації активів РФ на користь України.
Це дуже важливо передусім для всіх українців, які постраждали від російської агресії. Росія повинна заплатити за страждання наших людей. І йдеться не лише про російські кошти, майно чи активи.
Російські ватажки повинні постати перед обличчям правосуддя і відповісти за злочин агресії проти України, який передував усім іншим міжнародним злочинам, вчиненим на наших територіях російськими військовими та найманцями.
Над питанням створення спеціального міжнародного трибуналу, який покарає вище військово-політичне керівництво, активно працює спеціальна робоча група, до складу якої я входжу. Цю робочу групу також створив Президент, для якого питання відновлення справедливості є принциповим. Притягнення російських злочинців і відшкодування Україні й українцям шкоди, завданої російською війною – це те, що ми за жодних умов не можемо випустити з фокусу уваги.
Переконаний, що наступний рік буде визначним для України. Попри війну, нам вдасться здійснити ті кроки, яких від нас очікує суспільство, час і країна.
Зрештою, ми боремося за наше майбутнє і обов’язково переможемо.
Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики
_03_03.png)
