Липовецький районний суд Вінницької області

12 серпня 2013, 09:45

Аналіз

причин недотримання розумних строків розгляду кримінальних справ Липовецьким районним судом Вінницької області, по яких особи тримаються під вартою понад шість місяців.

Відповідно до ст.3 Конституції «утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Згідно зі ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.29 Конституції передбачено право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.

Статтею 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення.

Конвенція реалізовується в практиці Європейського суду з прав людини. Саме останній наповнює конкретним змістом і тлумачить у своїх рішеннях положення конвенції. З метою забезпечення виконання зобов’язань України в частині реалізації рішень та застосування практики ЄСПЛ слід докладати необхідні зусилля для розгляду кримінальних справ у розумні строки та поліпшувати умови для осіб, яких тримають під вартою.

Як вбачається з практики Євросуду, розумність тривалості провадження має бути оцінена з урахуванням конкретних обставин справи і критеріїв, напрацьованих ЄСПЛ, зокрема, складності справи та поведінки заявника й відповідних державних органів (Kalashnikov v. Russia, заява №47095/99, п.125, ECHR 2002-VI, Antonnkov v. Ukraine, заява №14183/02, п.41, 2005-II та ін.).

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу судів на те, що відповідно до тлумачення ЄСПЛ положень п.1 ст.6 конвенції тривалість провадження в кримінальній справі

для цілей цієї статті розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою в скоєнні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо із протоколу допиту вбачається, що на момент його проведення слідчий уже підозрював допитуваного в причетності до конкретного злочину), залежно від того, яка з указаних подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення в кримінальній справі. При цьому період розгляду справи не поділяється на стадії досудового слідства та судового розгляду й аналізується з точки зору його розумності в цілому.

Для об’єктивного аналізу причин порушення строків розгляду кримінальних справ, за якими осіб тримають під вартою, важливим є визначення строку, в який має бути розглянуто кримінальну справу.

Строк судового розгляду кримінальної справи починається з моменту надходження справи до суду першої інстанції з обвинувальним висновком і закінчується набранням вироком (постановою, ухвалою) законної сили й зверненням вироку (постанови, ухвали) до виконання.

Із проведеного аналізу кримінальних справ, які перебувають у провадженні Липовецького районного суду Вінницької області станом на 17.05.2013 року та, по яких особи перебувають під вартою встановлено, що лише дві кримінальні справи є таким прикладом:

Кримінальна справа №213/327/12 про обвинувачення Нечая Руслана Юрійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, яка 10.02.2012 року надійшла на розгляд Липовецького районного суду, та кримінальна справа №136/3/13-к про обвинувачення Лошака Є.Р. у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яка надійшла до Липовецького районного суду 03.01.2013 року.

Розгляд вказаних кримінальних справ проводиться за правилами Кримінально – процесуального кодексу України в редакції від 01.04.1961 року.

Кримінально-процесуальним законом установлено строки проведення попереднього розгляду справи та призначення справи до судового розгляду з дня попереднього розгляду.

Так, згідно зі ст.241 КПК справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше 10 діб, а в разі її складності — не пізніше 30 діб із дня надходження до суду.

Відповідно до вимог ст.256 КПК термін призначення справи до судового розгляду має становити не більше 10 діб, а у випадку її складності — не більше 20 діб із дня попереднього розгляду.

Що ж стосується кримінальної справи №213/327/12 про обвинувачення Нечая Руслана Юрійовича у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України слід вказати наступне.

Справа надійшла у провадження судді Кривенка Д.Т.

Відповідно до постанови Липовецького районного суду від 28.02.2012 року у даній кримінальній справі було проведено попередній її розгляд та призначено до судового розгляду на 20.03.2012 року, тобто в строки визначені законом.

Ураховуючи ту обставину, що під час проведення попереднього розгляду справи було встановлено, що підсудний Нечай Р.В. вже перебуває під вартою та рахується за Іллінецьким районним судом Вінницької області, суддя Кривенко Д.Т. у провадження якого надійшла згадана справа, звернувся до судді Іллінецького районного суду із вимогою про надання дозволу на етапування підсудного Нечая Р.Ю. для розгляду справи Липовецьким районним судом.

20 березня 2012 року згідно постанови Липовецького районного суду Нечаю Р.Ю було обрано запобіжний захід у вигляді – взяття під варту по даній кримінальній справі.

19 квітня 2012 року постановою Липовецького районного суду Вінницької області було об’єднано в одне провадження з наведеною вище ще дві кримінальних справи №213/646/12 про обвинувачення Нечая Р.Ю. у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та кримінальну справу № 213/647/12 про обвинувачення Нечая Р.Ю. у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а спільний розгляд кримінальних справ призначено на 08.05.2012 року. Проте розгляд справи відкладено за недоставки підсудного, у зв’язку із відсутністю дозволу Іллінецького районного суду, за яким підсудний Нечай Р.Ю. рахується.

22.05.2012 р., 06.06.2012 р., 21.06.2012 р., 05.07.2012 р. – розгляд справи відкладено за не доставки підсудного конвоєм, у зв’язку із невідповідністю встановленим законодавством вимогам приміщення Липовецького районного суду.

За наявності вищенаведених причин та умов, що сприяли затягуванню розгляду не однієї кримінальної справи, що перебувала на той час у провадженні суду, Липовецьким районним судом було направлено листи на адресу ТУ ДСА України у Вінницькій області задля матеріального забезпечення витрат на приведення приміщення у відповідність нормам закону, до Апеляційного суду для належного реагування та прокуратури Липовецького району. За наслідками розгляду листа прокуратурою Липовецького району, 21.04.2012 комісією у складі працівників ОДСУМ ВОГП УМВС України у Вінницькій області та Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області проведено обстеження технічного укріплення приміщення суду та оснащення залів судових засідань у відповідності вимогам Інструкції про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних (засуджених) за вимогою судових органів, затвердженої спільним наказом МВС України, Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України, Верховним Судом України та Службою безпеки України від 16.10.96 №705/37/5/17-398 1-3/503/239, у ході якого виявлено, що у приміщенні Липовецького районного суду відсутня кімната для тримання підсудних, відсутнє приміщення для конвою, не забезпечено прямого телефонного зв’язку між приміщенням для конвою, залами слухання кримінальних справ, постом СБСМ «Грифон» та черговою частинною Липовецького РВ, а також не обладнана огороджена площадка для заїзду конвойного автомобіля. У зв'язку з виявленими вищезазначеними недоліками, 04.05.12 згідно наказу начальника Липовецького РВ УМВС України в області №159, з метою недопущення втечі заарештованих із залів судових засідань, нападу на склад конвою, а також захоплення заручників, припинено доставку слідчо-арештованих в Липовецький районний суд до усунення недоліків.

02.07.12 року комісією потворно проведено обстеження приміщення Липовецького районного суду, у ході якого встановлено, що раніше виявлені недоліки усунуто, у зв’язку з чим підготовлено наказ начальника Липовецького РВ УМВС України в області про відновлення доставки арештованих та взятих під варту осіб в Липовецький районний суд (наказ від 03.07.2012 року за №195).

19.07.2012 р. – розгляд справи відкладено за клопотанням підсудного про призначення йому захисника, у відповідності до положень ст.47 ч.4 п.2 КПК України, про що судом було винесено постанову відповідного змісту;

03.08.2012 р. – розгляд справи відкладено, оскільки не з’явився захисник Власюк А.В. через невчасне його повідомлення колегією адвокатів;

В період з 13.08.2012 р. по 03.10.2012 р. – головуючий суддя Кривенко Д.Т. перебував у щорічній основній відпустці;

05.10.2012 р. – в судове засідання не з’явились свідки та потерпілі, у зв’язку із чим було винесено постанову про їх привід;

17.10.2012 р. та 07.11.2012 р. – в судове засідання не з’явились свідки та потерпілі, а також не було доставлено підсудного Нечая Р.Ю. конвоєм, оскільки відповідно до повідомлення начальника Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1), доставка спецконтингенту не проводиться у зв’язку із проведенням виборів народних депутатів України;

20.11.2012 р. – в судове засідання не було доставлено підсудного Нечая Р.Ю. конвойною службою у зв’язку із ремонтом ІТТ, на що звернув увагу начальник Вінницької установи виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області (№1) у своєму листі адресованому суду. Крім того, не було доставлено свідків та потерпілих, у зв’язку із чим судом повторно було застосовано привід, виконання якого покладено на орган внутрішніх справ за місцем постійного проживання свідків та потерпілих – Гайсинський РВ УМВС України у Вінницькій області, а також вжито судом заходів для усунення вказаних порушень шляхом спрямування листа начальнику УМВС України у Вінницькій області та прокурору Вінницької області з метою реагування на неналежне виконання службових обов’язків керівництвом органу внутрішніх справ, на якого покладено виконання постанови про привід свідків та потерпілих;

04.12.2012 р. – розгляд справи відкладено за клопотанням захисника Власюка А.В, який брав в цей день участь у розгляді іншої справи в апеляційному суді. Крім того, за повідомленням Гайсинського РВ УМВС України у Вінницькій області свідки та потерпілі не доставлено у зв’язку з неможливістю прибути адвоката обвинуваченого в судове засідання.

18.12.2012 р., 03.01.2012 р., 15.01.2013 р. – в судове засідання не було доставлено підсудного Нечая Р.Ю., у зв’язку із чим згідно листів керівництва Гайсинського РВ УМВС України, не проводилась доставка потерпілого та свідків, а тому розгляд справи відкладався, а судом виносились постанови про привід свідків та потерпілих.

31.01.2013 р. – в судове засідання не було доставлено свідка Корнєву С.В., оскільки остання відсутня за місцем свого постійного проживання відповідно до рапорту дільничного інспектора, а тому застосовано повторний її привід. Крім цього постановою суду від 31.01.2013 року усунуто від участі у кримінальній справі захисника Власюка А.В., так як останній не внесений до реєстру адвокатів, що суперечить нормам Закону України „Про безоплатну правову допомогу”, який набрав законної сили.

12.02.2013 р. та 27.02.2013 р. – розгляд справи відкладено, оскільки Центром з надання вторинної правової допомоги не виконано постанову про призначення захисника, а при узгоджені із призначеним адвокатом дату розгляду призначено на 14.03.2013 року;

14.03.2013 р. та 26.03.2013 р. – не доставка підсудного конвоєм через погодні умови (лист Липовецького РВ УМВС України);

16.04.2013 р. 07.05.2013 р. – не доставка підсудного конвоєм;

14.05.2013 р. – враховуючи те, що речові докази перебували на зберіганні в органах досудового слідства, судом їх витребувано відповідно до запиту суду;

Розгляд справи призначено на 29.05.2013 року.

Аналізуючи кримінальну справу №136/3/13-к про обвинувачення Лошака Є.Р. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, варто звернути на наступне.

Відповідно до постанови Оратівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2009 року, обвинуваченому Лошаку Є.Р. було обрано міру запобіжного заходу у вигляді – взяття під варту.

03.01.2013 року з апеляційного суду Вінницької області після задоволення самовідводів по даній кримінальній справі суддями Оратівського районного суду Вінницької області, визначено було підсудність даної кримінальної справи – Липовецький районний суд.

Справа надійшла у провадження судді Кривенка Д.Т.

Враховуючи те, що попередній розгляд даної кримінальної справи вже було проведено до судового розгляду її було призначено на 17 січня 2013 року. В даному судовому засіданні постановою суду було вирішено питання про усунення від участі адвоката Токарчука М.В. за його заявою, у зв’язку із тим, що набрав чинності Закон України „Про безоплатну правову допомогу”, а він як адвокат не внесений до реєстру адвокатів, що мають право надавати безоплатну вторинну допомогу. Цією ж постановою призначено іншого захисника, який включений до реєстру, копію постанови направлено Центру з надання безоплатної вторинної допомоги, а розгляд справи призначено на 31.01.2013 року.

31.01.2013 року – розгляд справи відкладено за неявки захисника. На підтвердження причин неявки адвокат за призначенням Варчук А.Б. надав доручення Вінницького обласного ЦБВПД лише від 11.02.2013 року.

12.02.2013 року після ознайомлення з матеріалами справи захисником, розгляд справи відкладено для виклику свідків.

28.02.2013 року, у зв’язку із неявкою свідків розгляд справи відкладено, а судом застосовано привід свідків, виконання якого покладено на Оратівський РВ УМВС України за їх місцем проживання. Винесено постанову про судове доручення у відповідності до правил ст.315-1 КПК України для встановлення місця проживання свідка Тимчука О.П.

20.03.2013 року розгляд справи відкладено за недоставки свідка Вовка Ф.М., оскільки останній згідно рапорту дільничного інспектора перебуває на заробітках у м. Києві, тому застосовано повторний привід.

10.04.2013 року відкладено за клопотанням захисника, у зв’язку із участю в іншому процесі.

26.04.2013 року враховуючи те, що речові докази перебували на зберіганні в органах досудового слідства, судом їх витребувано відповідно до запиту суду.

16.05.2013 року відкладено за клопотанням прокурора для підготовки до судових дебатів.

Розгляд справи відкладено на 05.06.2013 року.

Кримінально-процесуальним законодавством, на відміну від цивільного процесуального, не передбачено, в який строк суд має розглянути кримінальну справу й постановити вирок чи інше рішення в ній. Є лише вимога щодо дотримання строків призначення кримінальної справи до попереднього та судового розгляду (в залежності від складності справи).

Чинне законодавство не містить чіткого визначення терміна «розумний строк», натомість терміну «процесуальний строк» означає встановлений законом проміжок часу для вчинення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі. Строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом або судом (якщо тривалість такого строку законом не передбачена).

Ураховуючи нормами КПК України залишається складним питання дотримання строків судового розгляду у кримінальних справах судом першої інстанції.

Найбільш прийнятним є поняття розумного строку розгляду справи з погляду ст.6 Конвенції (з урахуванням рішень ЄСПЛ).

Зрештою, розумні строки розгляду справ зобов’язують суд вирішувати справи без невиправданих зволікань, а також одночасно уникати поспіху, який завдає шкоди справедливому судочинству.

Кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

• бути негайно й детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

• мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

• захищати себе особисто чи скористатися юридичною допомогою захисника, обраного на власний розсуд, або — за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника — одержати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

• допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

Відтак метою суду має бути реалізація всіх прав людини, передбачених Конвенцією та національним законодавством. Дотримання розумних строків судового розгляду є дуже важливим для кримінальних справ, особливо якщо обвинувачений перебуває під вартою.

Зміст поняття «розумна тривалість» визначається:

• характером самої справи, де враховуються загальна тривалість її розгляду в суді;

• складністю справи;

• наслідками недодержання розумного строку розгляду справи в суді для сторони-заявника;

• особистою поведінкою обвинуваченого;

• оперативністю роботи судового органу.

Варто підкреслити, що до об’єктивних причин тривалого розгляду даних кримінальних справ слід віднести такі:

- недоставлення підсудного в судове засідання. Ця причина найчастіше вказана в переліку тих, через які розгляд кримінальної справи №213/327/12 затягнувся.

- невиконання процесуальних обов’язків учасниками процесу, як зазначалось, у зв’язку із заміною захисника за призначенням у відповідності до чинних норм закону, неявка захисників через участь в інших процесах інших судів; проведення додаткових слідчих дій (судове доручення ст.315-1 КПК України);

- неявка свідків та потерпілих у судове засідання. Так, суд виконуючи вимоги закону про безпосереднє дослідження доказів у кримінальній справі, у тому числі допит свідків у суді, неодноразово відкладав слухання справи для повторного виклику свідків, які не бажають з’являтися до суду, при цьому застосовуючи до них примусовий привід, які органом внутрішніх справ здебільшого не було виконано. В даному випадку, на думку суду, явка свідків є обов’язкова для усунення суперечностей, які виникли в ході розгляду справи №213/327/12, оскільки підсудний обвинувачується у вчиненні декількох епізодів.

- невиконання органами внутрішніх справ постанов суду про примусовий привід свідків та потерпілих. При цьому загалом варто вказати, що рівень виконання постанов про примусовий привід органами внутрішніх справ, на яких покладаються вони є низьким. Зокрема, рапорти із зазначенням причин, з яких неможливо забезпечити явку учасників судового процесу, часто надходять до суду вже після визначеної в постанові дати судового засідання, у тому числі із неможливістю виконання з тих чи інших об’єктивних причин (відсутність за місцем проживання свідка). Також слід звернути увагу, що із боку органів прокуратури та МВС відсутній належний контроль за виконанням таких постанов суду.

Процесуальною формою реагування на факти безпідставної тяганини при розгляді суддями кримінальних справ є також винесення судом окремих ухвал (постанов (ст.23-2 КПК України), які обов’язково будуть винесені за наслідками розгляду кримінальної справи №213/327/12 з метою усунення порушень закону та належного реагування на них.

Варто й зупинити увагу на тому, що останнім часом збільшилось навантаження на суддів Липовецького районного суду. Ця причина є одним із чинників зниження оперативності розгляду кримінальних справ, оскільки надходження справ на розгляд Липовецького районного суду є найбільшим по району за останні роки, на що вказують статистичні дані.

Сутність викладеного дає можливість твердити, що затримка розгляду кримінальних справ про обвинувачення Нечая Р.Ю. та Лошака Є. Р., які утримується під вартою більше шість місяців зумовлена об’єктивними причинами та є наслідком дій чи бездіяльності здебільшого інших органів влади, а не суду.

Результати аналізу стану дотримання строків розгляду таких кримінальних справ дають підстави для висновку, що судом дотримуються вимоги Конституції, кримінально-процесуального закону, норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини.

Однак задля зменшення кількості випадків недопущення в майбутньому тяганини під час розгляду кримінальних справ, в першу чергу по яких особи утримуються під вартою, на нашу думку, варто забезпечити суди матеріально для приведення приміщень судів у відповідність до вимог чинного законодавства. Також доцільно було б щороку проводити спільні наради суддів із начальниками районних відділів МВС з питань своєчасного виконання постанов та ухвал суду про привід до суду підсудних, потерпілих, свідків, а також спільних нарад з начальниками конвойних служб та начальниками СІЗО для вирішення питання про забезпечення своєчасного доставки підсудних у судові засідання. Суддям, з метою підвищення їхньої кваліфікації, у тому числі з окремих аспектів застосування конвенції, визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обставин, які впливають на можливість постановлення рішення в справі без перевантаження кримінальної справи з’ясуванням обставин, непотрібних для її вирішення регулярно приймати участь у навчаннях.

В. о. голови суду Д.Т. Кривенко